VI. Щоденник

День перший.  

Як же, не разом ми?  

Кажеш пора прощатися.  

Ти моя муза, печаль моя,  

Ти одна така на цій планеті,  

З тобою душа моя летить в ракеті.  

Пройшла неділя.  

Голова ніби з похмілля,  

Там крутиться та сама трагедія.  

Як зруйнувало все одна подія?  

Можливо це все прилюдія?  

Минає місяць.  

Так повернути все хотілось,  

Та все попелом розвіялось,  

Лиш спогади на дні серця лишились,  

Ніби тихенько чекають, причаїлись.  

Пролинув рік.  

Ще досі я не втік,  

На сердці той же опік.  

Невже моє кохання навік?  

Історія все таж рік у рік.  

По місту блукаючи,  

Її лиш кохаючи.  

Той образ ночами шукаю очами.  

Почуття всі мої згорали вогнями.  

Обплели сердце колючії лози.  

Давно в душі чорнії рози.