Історія створення сценарію фільму ЧУЖИЙ-'79 р.
(хохмо-байка)
– Був один єврей в штатах. Він написав перший варіант сценарію до майбутнього фільму.
– показав його своєму другу єврею. Той Ідею дуже зацінив.
– дальше, цей другий єврей вирішив пробивать бабки на фільм – і почав показувати його, сценарій, іншим євреям з голлівуду.
– і найшлося два калєги-єврея із кіноцеха, які рішили – що їм тоже нравиться цей сценарій
– но не будь вони євреї: і рєшилі наєбать всіх згадуваних до цього євреїв та автора ориджіналу
– тупо взяли і переписали сценарій в чорновик: ізмєнілі дату, імена та понапихували трохи лишньої ***ні, а якусь хуйню – викинули вообще. Таким остоконче... -конечним образом в фільмі появився андроїд.
– коли перший єврей, автор ориджіналу, узнав що його найобують і ось-ось наїбуть вообще – він обідився.
– но так як останні 2 года він жив на гроші, гроші йому були нужні – він попросив того самого другого єврея, який перший повірив в нього – найти чуваків, які хочуть купити його сценарій: на условіях – що з нього в натурі поставлять фільм. Тільки не тих, що його почти наїбали.
– І цей другий єврей – найшов таких чуваків.
– і тут іронія судьби. Нова тройка євреїв була з будущої Студії Фокс. І так случилося, що самі хитрожопі і наглі євреї, які в них удежувалися (на них работали) – були ті самі євреї, які хотіли всіх наєбать і переписали ориджінал сценарію на свій манер.
– Іронія продовжається. Значить, було літо, вікна в офісах відкриті... іде посильний другого єврея по території Фоксів і шукає тих самих нових, но не таких наглих євреїв, які хотіли би купить ориджінал сценарія і фільм сразу забацать. А так як вся хитро єврейська рать якраз розбіглася по кінотеятрам, дивитися Нові Звьоздні Войни, які тільки-тільки вийшли і ще не остили – в офісах було почти пусто.
– От йде собі повз открите вікно одно і оп – там знаходився один із тройки нових євреїв... той якраз їв борщ. Посильний другого єврея і каже в форточку:
(Посильний Другого Єврея) – Гриша, хоч газєтку підкину інтєрєсну, почитать на досуг?
(Гриша) – Только якщо фантастіка.
(Посильний Другого Єврея) – Та ти охуєєшь от такой фантастіки яку я тобі хочу дать, атвєчаю!
(Гриша) – Ну давай!.. – І Посильний Другого єврея тупо передає в окно, в офіс одного із будущих деріків Фоксів, як ханижний бичок – той ориджінал.
(Посильний Другого єврея) – як прочитаєш до "Етого" мєста – подзвониш... або сам наберу.
Ввечері, посильний другого єврея дзвонить будущему, одному із 3-х главних фоксів:
– ну шо, дочитав до "Етого" мєста?
(Гриша) – якщо про кишки і ізнасілованія – да.
(Посильний Другого Єврея)- Та ні, Гриша, не гані... там получше є. Це не то!
(Гриша) – ааа!.. то-то воно! Я всього на 90-тій сторінці.
(Посильний Другого Єврея) – будеш на 120-ій – дзвони, Гріша!
(Гриша) – Харашо.
–Утром, цей самий фокс, побіг до свого корєша наверха... (ну да, "навєрха" сидів в начальниках) – і каже:
– Міша, я тут подохуєл і тобі совєтую: – срочно збирай совєт, бабкі і адвокатів!..
(Міша)- Та шо такоє, Гріша!? Можна патіше, я тут думать собрався!
("Шляп! " – на стіл впав кібостос оріджинала сценарія "Чужой")
(Гриша) – Читай!
Ну Мішаня, як начальник, зразу надів пенсн... очки і почав проглядати страніци... і лукаво, проблємно почесав носа, спросив:
– Грішаня, а де це ти цю хуйню вичепив?..
(Гриша)- Не пудри мОзги, в чом дєло?
(Міша)- Та дєло в том, шо я читав похоже – мені наші халтурщики подогнали недавно, тільки там була срань космічна – а тут земна. Но!
Но єслі соєдініть – буде харошо: і дєньги достанем, і фільм снімем, може даже хароший.
– (Гриша) – та мені тут один містер передав, от... (шепче на вухо ім'я)
– (Міша) Бля! зови його, та хутчій! А по дорозі сала прикупи, та ковбаси копченої, только не Московської – а Салямі! А я наливки достану... із колгоспу.
– В ітогє – собрали совєт: із першого, другого єврея, халтурщиків-ханиг, які як в нічому не було – нагло усміхалися і з'їли більше всіх сала під могорич, прийшов й останній із трьох євреїв Фоксів – і благословив на фільм,
– авторські права поділили порівну, але першого єврея лише как соавтора указали, а не пєрво-істочник. Пєрвоісточніками стали ті застранці-ханиги.
– Воно то і понятно, а сценарій викупили і швиденько опрєділілі под крило Кінокомпанії Фокс,
– яка послє успєха Звьоздних войн. Епізод 4, 1978 года – купили собі букви і повісили іменний брантбаннер на воротах. Так сказать – кантора заработала на всю.
– РОбота в сценарії оставили; хутко найшли режисера і оставили його самого їбаться з усіма організаційними проблемами, і продакшином картини. Но пізніше всьо-таки пожаліли, а точніше Рідлі Скотта пожаліли (бо Фокси були за ідею і хотіли зняти отлічне кіно, а не очередну срань, щось інакше ЗВ, но супер-перспективне)
– і на допомогу істинному арійцю, ірландцю Рідлі Скотту в слуги... помічники, приставили продюсера – того самого, Другого єврея, друга Першого, автора оріджину.
Надіюсь вам сподобалася ця байка по мотивам реальних подій.
А дальше, я планірую розказати вам про Великого Митця з Австрії… Ганса-Рудого Ґіґера, главного художника-концептуаліста фільма ЧУЖИЙ-79’ г.
Авторские права на произведения принадлежат авторам и охраняются законом. Перепечатка произведений возможна только с согласия его автора, к которому вы можете обратиться на его авторской странице.