Місто

Ти будеш мене чекати, коли у вечірньому місті  

природа вкладеться спати,  

Чи матиму ще я місце, у серці твому, якщо,  

темрява все поглине, а чи у безодні згину?  

Чи будеш і далі поруч, якщо усі відмовляються,  

минуле в сон обертається, чекатимеш ще мене?  

Чи втратиш надію, коли з неба градом,  

чорним жорстким водоспадом,  

вороняча зграя землю огорне?  

Якщо так, я згодна знімати лаштунки,  

склом малювати квіти в повітрі,  

бо є в мене люди, до кого вертатись,  

крізь місто вогнЕнне завжди буду я...  

хто мене оживить із кайданів дістане,  

у руки надійні даю своє життя...