Назавжди і нині.

Тендітна наче квітка, створена із мрії,  

Неначе спалах світла зірки – подивись,  

Покликана до тебе долею з надії,  

Зі мною, неодмінною частиною – лишись.  

Я ніжна наче повівання вітру на світанні,  

Мій подих твою душу там в глибинах зігріває,  

Тобі дарую своє щастя і кохання,  

І образом, в твоїх думках, приємним оживаю.  

Руками пригорну до себе – твоє серце,  

Нехай йому у мене буде затишно й спокійно,  

Без остраху нехай воно з моїм у такті б'ється,  

Од цього часу, назавжди і нині.