Мiй друг Бреддi

Вже з годину Даринка намагається знайти шлях до рідної домівки, до люблячих батьків та меншого братика Іванка. «Мабуть місця рідні не знаходять від хвилювання, – тихенько про себе подумала дівчинка, -Треба ж було бути такою нерозсудливою, та не послухатись дорослих. Бачте захотілось мені у заметіль погратися на вулиці, і попри заборону батьків, нишком все зробити по-своєму. А тепер, коли я вдосталь награлася та, чесно кажучи, трохи замерзла, на жаль не можу згадати, як дійти додому. »  

Заметіль посилювалась, а знайомого будинку все не видно на горизонті. Навіть перехожих не було на вулиці в таку непогоду. Дівчинка з відчаю присіла на паркову лавку та, закривши очі долонями, почала плакати. Так минуло кілька хвилин, аж раптом Даринка відчула, як щось штовхнуло її у коліно. Вона повільно відкрила очі та побачила перед собою собаку, що уважно дивився на дівчинку.  

– Ну що, малий, ти теж, як і я не можеш знайти свою домівку? – мовила Даринка до несподіваного гостя, – будемо разом думати, як знайти вирішення нашої проблеми. Для початку, як тобі ім’я Бредді? подобається? То я тебе так буду звати.  

Собака, ніби зрозумів, що потрібно робити, і, дзвінко гавкнувши, стала обнюхувати сніг довкола. Через декілька хвилин він знову привернула увагу дівчинки, але тепер ще помахуючи своїм куцим хвостом. Щось підказало Даринці всередині, що тварині можна довіряти, тим паче іншого виходу бідолаха не бачила. «Пан, або пропав! »–вирішила дівчинка та поспішила за собакою. А пес, не спиняючись, винюхував доріжку, і крок за кроком вів нову подруга до її рідних. Адже, любі слухачі, вам відомо, що ці тварини мають дуже гарний нюх і завдяки ньому не раз допомагали людині знайти загублені або сховані речі?  

Пройшло зовсім небагато часу, як наші герої побачили в далечині ліхтарі, а прислухавшись, Дарина впізнала голоси батьків, що її кликали. Поспішивши на світло, дівчинка щаслива опинилася в обіймах рідних. Як виявилося, вони разом із сусідами зайнялися пошуками, тільки-но помітили її відсутність.  

«А що сталося із Бредді? »-поцікавитеся ви. А я розповім. Даринка разом з батьками вирішила залишити собаку у себе, адже друзями не розкидаються. Відтоді пухнастий товариш скрізь супроводжує дівчинку, не залишаючи надовго її наодинці. Навіть, коли вони вкладаються спати, Бредді завжди оберігає сон подруги.