У лукоморья, но на Украине

Біля Дніпра дубок стояв.  

На ньому цепочка висіла.  

Кіт мудрий там по ній гуляв  

І мавка на гілках сиділа.  

На право кіт співав пісні.  

Казав він казочку ліворуч.  

Ліси там файні та рясні.  

Незнамі звірі з вами поруч.  

А недалечко, зовсім близько,  

Стоїть на курячих ногах,  

Хатинка, що склонилась низько,  

Та так, що навіть з'їхав дах.  

Під самий ганок вам під ранок  

З піщаних пляжів строєм в ряд,  

До вас виходять 30 дурнів.  

Всі одинакові підряд  

Там королєвской крові тєло  

В полоні в сина у свого.  

А якщо глянете на небо,  

То вы побачите його!  

Чаклун не бритий і не митий  

По небу над людьми летить.  

По бороді він був побитий.  

Богатирю щось там кричить.  

А втемнім погрібі ридає  

Царівна з тих країв одна.  

Так Пушкіна перекладає  

Хлопчина з нашого села!