Трохи — того...

_ Рибалять хлопці на “Клину”. Клин — річка називається. За кілька кроків від їхнього розташування, налаштована і моя вудкова споруда.  

_ Рибалять... Іх — двоє. Ближчий, що до мене ближчий, виважив з річки таку собі, дебеленьку рибинку. Обоє з цікавістю розглядають вилов.  

— Що воно? – Запидує перший другогоотого, шо до мене ближчий.  

— Та запитай діда, який неподалік тебе сидить.  

Каже другий першому, який рибалить на відстані, далі від мене.  

— Е-е, ні...  

— Чому? — поцікавився другий  

— Та, він трохи — того...  

І цей, перший, що до мене ближче сидить, розтопиркою пальців на руці повертів у себе біля скроні:  

— Він придумує вірші... Каже другому, отому що...  

— Хлопці!  

Не витримав я їхньої суперечки:  

— Та ви звичайнісінького лускиря зачабачили.  

Кажу їм.  

— Ти чув? Ну, що я тобі казав? —  

Зауважив перший, що ближчий до мене сидить, другому, що на відстані далі від мене, за першим:  

— Пішли звідси!.. Ато, ще щось, я-як  

скаже!