Імпровізація

Ось місто, вибілене снігом,  

У прóсторі із кольору індиго.  

В чотири протилежних рукавá,  

Ще по ньому стелиться трава.  

Ось місто, вибороне Богом,  

Воно зникає в мóроці за рогом.  

І, ніби-то, за сотню літ тому,  

Воно й тоді належало Йому.  

Ось місто з криги, міццю на роки́:  

Праворуч сніг і з лівої руки.  

Нічийне місто може і не є...  

Усім воно по своєму – своє.