Я - знаю

Я знаю, як росте трава.  

Я бачив ріст наóчно, зримо.  

У рості, явно одержимо,  

Вона воістину – жива.  

Коли дивитись, при нагоді,  

Ні лиха ніби, ні біди…  

Трава похитується вроді  

В узбіч і в ріст: туди-сюди.  

На ній плетінь витіювата…  

Замерти силюся на мить,  

А біле небо, наче вата,  

Дощем пролитись має хіть;  

І ця взаємність:трави – небо,  

Билинка, паросток, росток,  

Межі відведеної строк :  

Обов’язковості — потрéба.