Життя, опалене війною

Очерк / Военная проза, История, Проза, Психология, Публицистика, Реализм
Спокійне блакитне небо вмить розриває низка військових літаків. Усюди б’ють червоні вогні, головною вулицею їдуть танки та бронетехніка. Але то не війна, а лише свято — Дев’яте травня, день, який увійшов до світової історії як день перемоги над фашизмом. Проте є й такі люди, для яких цей день не свято. Молодий журналіст завітав до подружжя ветеранів, щоб узяти інтерв’ю про війну. Але очевидці тих страшних подій зовсім не розділяють загального святкового настрою…
Теги: війна інтерв'ю день перемоги ветеран українською

Спокійне блакитне небо вмить розриває низка військових літаків. Усюди б’ють червоні вогні, головною вулицею їдуть танки та бронетехніка.  

Але то не війна, а лише свято — Дев’яте травня, день, який увійшов до світової історії як день перемоги над фашизмом. Люди на Площі зацікавлено спостерігають за чітким маршем солдатів, дивуються авіашоу, слухають звернення президента та інших посадових осіб на телебаченні. Хтось уявляє, а хтось і згадує воєнні дії: на екранах телевізорів миготять виступи ветеранів Великої Вітчизняної війни, старі розповідають про свої подвиги, діляться досвідом і фактами, а хтось трохи поплаче за померлими товаришами. Проте є й такі люди, для яких цей день не свято…  

Двері мені відкрила похила старенька бабуся. Ласкаво посміхнувшись, вона привітала мене, а я якомога дохідливіше пояснив їй, навіщо завітав.  

— Про війну пишете? — перепитала жіночка. — То добре діло. Якщо, звісно, правду пишете.  

Я запевнив її, що тільки правду.  

— Поговоріть краще з моїм чоловіком. Він більше розповість.  

Хата була облаштована до бідноти просто, проте з порядком. Старий чорно-білій телевізор, металевий чайник, дешева порцеляна, меблі з написом «Зроблено в СРСР» — усе акуратно стояло на своїх місцях, а чистота, яка панувала у цій хаті, наче додавала речам блиску.  

Мене провели до невеликої світлої кімнати, де за столом сидів старий чоловік і майстрував щось з дерева. Він підвів на мене ясні очі, посміхнувся, привітав та ввічливо спитав, що мені потрібно. Я пояснив. Обличчя його трішки змінилося: зникла радість, очі похмурнішали. Я подумав, що мене зараз виставлять за двері, адже у моїй професії до цього не звикати. Проте цього не сталося.  

— Цікаво. Не ви перший, знаєте. Що ж, я відповім на ваші питання.  

Я поставив перше — про війну.  

— Війна зруйнувала звичний спосіб життя, — тихо і спокійно розповідав він, зазираючи старими очима в архіви своєї пам’яті, — примусила пристосовуватися до іншого — жорсткого, не людського. Ще вчора я був колгоспником, збирав жито, а вже сьогодні я вбивця. Я досі пам’ятаю очі першої людини, яку вбив. Я не кажу «німця» чи «українця», а саме людини. Ті очі були переповнені страхом: «Не вбивай, заради Бога», — мова поглядів зрозуміла усім людям. Але я таки вбив. Йшла війна, і під кінець я втратив лік убитим. Спочатку я лише визволяв свою рідну землю, проте потім і сам став загарбником. Важка доля переможених — усіх! Не оминула мене жага помсти, і у той час я мало чим відрізнявся від фашистів. Закінчилася війна — і спосіб життя знову змінився, хоча й не кардинально. Був і ворог — бідність, була і загроза смерті — але тепер від голоду. Проте різниця все ж була. Якщо на війні було чітке завдання та мета, то у розгромленому гарматами селі можна було думати лише про виживання. Час ішов, світ змінювався. Мої сини поїхали геть із селища до міста, до праці, до грошей, і мене кликали з собою. А я не можу! Тож залишився тут, наче старим корінням приріс до землі… яку колись визволяв кров’ю та потом. Приносять вони мені ті нові речі зі всяких Європ та Америк, а я дивлюсь і подумки плюю на все це. Чуже воно, дивне і складне. Ображаються на мене діти, що дарунків не беру, що живу, наче після війни.  

Старого перервав якийсь хлопчина, що забіг до хати. То був його онук.  

— Діду, діду, подивись! — він вказав рукою у вікно. — Там війна!  

Дід на мить здригнувся, увесь витягнувся, проте через декілька секунд зрозумів-таки, що мав на увазі онук. Не війна, а реконструкція бою. Солдати, зображаючи тогочасні події, їхали вулицею на вантажівках.  

— Ми переможці! Їдемо на війну! — театрально кричали вони.  

— Діду, я теж хочу на війну! — хлопчик смикав старого за сорочку. — Я теж хочу стати солдатом! Можна мені до них?  

— Ні! — відрізав дід, і в його очах спалахнули вогники гніву.  

— Ходімо, онучку, почитаємо з бабусею! — старенька повела розчаровану дитину до іншої кімнати.  

— Клоуни! Тільки дудки їм дай!  

— Але вони бажають зберегти історію! — заперечував я, що робив не часто і, взагалі, не мав би робити ніколи.  

— Що вони розуміють в історії?! Блазні і дурні! Глузують з тих, хто життя своє віддавав. Ви спитали, що залишила мені війна. Вона сама залишилася у мені. Навіки! Я завжди живу, наче після війни. Шукаю її, мені її не достає! Я зламана людина! Ось, яке воно, життя, опалене війною!  

Коли я вийшов, то побачив тих учасників вистави. Вони поверталися своїми автівками, тільки тепер не військовими, а невеличкими, цивільними. Випивали і святкували перемогу.  

— Ми герої! — кричали вони, сміючись, і десь вдалині на небі спалахували нові феєрверки.  

Люди святкували перемогу, перемогу у війні, якої не знали.

| 108 | оценок нет 18:05 10.07.2019

Комментарии

Lyrnist22:15 22.07.2019
shinka22, спасибо, просветили. Щоб я без вас робил... Вы поняли, про _что_ я автору написал?
Shinka2220:57 22.07.2019
Дякую за цей ,твір дуже повчально.
Shinka2220:55 22.07.2019
lyrnist, это украинский язык, и нету плохого языка у каждой страны он свой.
Lyrnist15:06 13.07.2019
Не оцениваю не потому что язык непонятен или плох, але тому, що дуже якось ... газетно.

Книги автора

Акрофобия 18+
Автор: Alexandersamoilov
Роман / Приключения Проза Психология События
Джек Торренс, отец шестилетнего Эрика, отправляется запускать с сыном воздушного змея. Красивые скалистые пейзажи, лужайки, реки. Разве что-то может пойти не так? Никогда не стоит забывать о том, ка ... (открыть аннотацию)кими непоседами могут быть дети. Стоило на секунду отвлечься – и перед Джеком предстало самое жуткое зрелище: его сын свисает со скалы, кое-как держась за каменистые выступы. Но вместо того, чтобы рвануться на помощь, Торренс замирает на месте как вкопанный. И причина тому – его давний страх высоты, акрофобия. Сможет ли Джек избавиться от отравляющих его жизнь страха и чувства вины? И куда же заведут его эти попытки?
Теги: страх высоты психотерапия чувство вины скала больница драма
20:55 13.08.2019 | 5 / 5 (голосов: 1)

Три письма к одному адресату
Автор: Alexandersamoilov
Рассказ / Приключения Проза Психология
Дождливым осенним утром 1892 года на местном кладбище городка Уимблридж оказались три новые могилы. Полицейские не нашли в этом ничего криминального, однако у Ричарда Обермуда совсем другое мнение. По ... (открыть аннотацию) ошибке оказавшись в психушке, не чокнуться на самом деле он смог только благодаря поставленной цели: от лица непосредственного участника событий описать реальную картинку происходившего и засадить в тюрьму настоящего преступника. Перед вами письма, которые отражают два взгляда на события. У каждого – своя правда, но истина лишь одна. И только вам решать, кому поверить.
Теги: социофобия психушка письма кладбище девочка сумасшедший
16:50 08.08.2019 | 5 / 5 (голосов: 1)

Теория безумия 18+
Автор: Alexandersamoilov
Повесть / Приключения Проза Психология События
Эта история о ярости, о безумии, которые могут проснуться в каждом из нас и никогда больше не уснуть окончательно, лишь дремая время от времени. Эта история не из тех, которые приятно читать, удовле ... (открыть аннотацию)творяя свои эстетические чувства. Эта история началась ещё в средней школе, а закончилась лишь через тридцать лет в тюремной камере. Тридцать лет, в течение которых человек разумный вплотную подошёл к грани того, что именуется «Homo Delirus» — человек безумный.
Теги: буллинг подростки ярость волк убийство безумие
16:24 08.08.2019 | 5 / 5 (голосов: 1)

На метеостнации 18+
Автор: Alexandersamoilov
Рассказ / Приключения Проза Психология Фантастика
Кто по собственному желанию выбирает одинокую жизнь в холодном и всеми забытом уголке планеты? Именно на это толкнули Никиту Зубкова обстоятельства прошлого. На его метеостанции только он, его верный ... (открыть аннотацию)пёс, десяток приборов да рация – единственное, что связывает мужчину с внешним миром. Но спокойную жизнь на горном хребте прерывает внезапное падение самолёта. Никита не может не пойти в разведку, чтобы разузнать, в каком состоянии экипаж и в случае необходимости оказать помощь. Однако он находит лишь одну девушку – остальные погибли. Забирая выжившую с собой, метеоролог даже не догадывается, что же ещё могло проникнуть на станцию вместе с гостьей. Но спокойную жизнь на горном хребте прерывает внезапное падение самолёта. Никита не может не пойти в разведку, чтобы разузнать, в каком состоянии экипаж и оказать им в случае необходимости помощь. Однако он находит лишь одну девушку – остальные погибли. Забирая выжившую с собой, метеоролог даже не догадывается, что ещё могло проникнуть вместе со спасённой.
Теги: метеостанция падение самолета выжившая опыты над животными существо триллер
16:05 08.08.2019 | 5 / 5 (голосов: 3)

Обратно домой
Автор: Alexandersamoilov
Рассказ / Детектив Приключения Проза События Фэнтези
Рассказ повествует об эльфе Роланде, отшельнике и изгое, которого судьба привела в давно забытый, но столь знакомый городок. Пытаясь забыть о горьком прошлом, он много путешествовал и всё же вернулся ... (открыть аннотацию)обратно домой. Однако родина встречала эльфа не радостными приветствиями, а известием о загадочных убийствах. Сможет ли Роланд разгадать эту тайну, чтобы наказать виновных?
Теги: эльфы вампиры ведьмы битва зелье фэнтези
12:43 18.07.2019 | 5 / 5 (голосов: 1)

Нет пути назад
Автор: Alexandersamoilov
Новелла / Приключения Проза Психология События
Классик сказал, что все несчастливые семьи несчастливы по-своему. Вот и в семье Ковальовых свои «тараканы». Инна, будучи женщиной твёрдой и властной, всегда находит повод упрекнуть мужа, да ещё и сына ... (открыть аннотацию) против него настраивает. Есть ли предел человеческому терпению?
Теги: несчастливая семья жена пилит мужа скандал месть пожар побег
12:36 18.07.2019 | оценок нет

Поездка 18+
Автор: Alexandersamoilov
Рассказ / Детектив Приключения Проза События
Случалось ли вам испытывать плохое предчувствие? Именно с такой необоснованной тревогой маленькая Келли провожала своего отца Гарри в деловую поездку. А ведь говорят, что близкие люди иногда способны ... (открыть аннотацию)чувствовать опасность… Перевернутый автобус, загородивший дорогу, заставил Гарри Колби сменить свой маршрут на давным-давно заброшенную трассу. Следы от шин и разбитый телефон на обочине привлекли его внимание (ведь откуда им взяться, если дорогой не пользуются?). А вот доносящееся из магнитолы объявление о недавно сбежавшем преступнике и вовсе заставило насторожиться. Чего же ожидать герою от своей поездки?
Теги: предчувствие в дороге преступник побег машина
12:21 18.07.2019 | 5 / 5 (голосов: 2)

Авторские права на произведения принадлежат авторам и охраняются законом. Перепечатка произведений возможна только с согласия его автора, к которому вы можете обратиться на его авторской странице.

YaPishu.net 2020