Життя, опалене війною

Очерк / Военная проза, История, Проза, Психология, Публицистика, Реализм
Спокійне блакитне небо вмить розриває низка військових літаків. Усюди б’ють червоні вогні, головною вулицею їдуть танки та бронетехніка. Але то не війна, а лише свято — Дев’яте травня, день, який увійшов до світової історії як день перемоги над фашизмом. Проте є й такі люди, для яких цей день не свято. Молодий журналіст завітав до подружжя ветеранів, щоб узяти інтерв’ю про війну. Але очевидці тих страшних подій зовсім не розділяють загального святкового настрою…
Теги: війна інтерв'ю день перемоги ветеран українською

Спокійне блакитне небо вмить розриває низка військових літаків. Усюди б’ють червоні вогні, головною вулицею їдуть танки та бронетехніка.  

Але то не війна, а лише свято — Дев’яте травня, день, який увійшов до світової історії як день перемоги над фашизмом. Люди на Площі зацікавлено спостерігають за чітким маршем солдатів, дивуються авіашоу, слухають звернення президента та інших посадових осіб на телебаченні. Хтось уявляє, а хтось і згадує воєнні дії: на екранах телевізорів миготять виступи ветеранів Великої Вітчизняної війни, старі розповідають про свої подвиги, діляться досвідом і фактами, а хтось трохи поплаче за померлими товаришами. Проте є й такі люди, для яких цей день не свято…  

Двері мені відкрила похила старенька бабуся. Ласкаво посміхнувшись, вона привітала мене, а я якомога дохідливіше пояснив їй, навіщо завітав.  

— Про війну пишете? — перепитала жіночка. — То добре діло. Якщо, звісно, правду пишете.  

Я запевнив її, що тільки правду.  

— Поговоріть краще з моїм чоловіком. Він більше розповість.  

Хата була облаштована до бідноти просто, проте з порядком. Старий чорно-білій телевізор, металевий чайник, дешева порцеляна, меблі з написом «Зроблено в СРСР» — усе акуратно стояло на своїх місцях, а чистота, яка панувала у цій хаті, наче додавала речам блиску.  

Мене провели до невеликої світлої кімнати, де за столом сидів старий чоловік і майстрував щось з дерева. Він підвів на мене ясні очі, посміхнувся, привітав та ввічливо спитав, що мені потрібно. Я пояснив. Обличчя його трішки змінилося: зникла радість, очі похмурнішали. Я подумав, що мене зараз виставлять за двері, адже у моїй професії до цього не звикати. Проте цього не сталося.  

— Цікаво. Не ви перший, знаєте. Що ж, я відповім на ваші питання.  

Я поставив перше — про війну.  

— Війна зруйнувала звичний спосіб життя, — тихо і спокійно розповідав він, зазираючи старими очима в архіви своєї пам’яті, — примусила пристосовуватися до іншого — жорсткого, не людського. Ще вчора я був колгоспником, збирав жито, а вже сьогодні я вбивця. Я досі пам’ятаю очі першої людини, яку вбив. Я не кажу «німця» чи «українця», а саме людини. Ті очі були переповнені страхом: «Не вбивай, заради Бога», — мова поглядів зрозуміла усім людям. Але я таки вбив. Йшла війна, і під кінець я втратив лік убитим. Спочатку я лише визволяв свою рідну землю, проте потім і сам став загарбником. Важка доля переможених — усіх! Не оминула мене жага помсти, і у той час я мало чим відрізнявся від фашистів. Закінчилася війна — і спосіб життя знову змінився, хоча й не кардинально. Був і ворог — бідність, була і загроза смерті — але тепер від голоду. Проте різниця все ж була. Якщо на війні було чітке завдання та мета, то у розгромленому гарматами селі можна було думати лише про виживання. Час ішов, світ змінювався. Мої сини поїхали геть із селища до міста, до праці, до грошей, і мене кликали з собою. А я не можу! Тож залишився тут, наче старим корінням приріс до землі… яку колись визволяв кров’ю та потом. Приносять вони мені ті нові речі зі всяких Європ та Америк, а я дивлюсь і подумки плюю на все це. Чуже воно, дивне і складне. Ображаються на мене діти, що дарунків не беру, що живу, наче після війни.  

Старого перервав якийсь хлопчина, що забіг до хати. То був його онук.  

— Діду, діду, подивись! — він вказав рукою у вікно. — Там війна!  

Дід на мить здригнувся, увесь витягнувся, проте через декілька секунд зрозумів-таки, що мав на увазі онук. Не війна, а реконструкція бою. Солдати, зображаючи тогочасні події, їхали вулицею на вантажівках.  

— Ми переможці! Їдемо на війну! — театрально кричали вони.  

— Діду, я теж хочу на війну! — хлопчик смикав старого за сорочку. — Я теж хочу стати солдатом! Можна мені до них?  

— Ні! — відрізав дід, і в його очах спалахнули вогники гніву.  

— Ходімо, онучку, почитаємо з бабусею! — старенька повела розчаровану дитину до іншої кімнати.  

— Клоуни! Тільки дудки їм дай!  

— Але вони бажають зберегти історію! — заперечував я, що робив не часто і, взагалі, не мав би робити ніколи.  

— Що вони розуміють в історії?! Блазні і дурні! Глузують з тих, хто життя своє віддавав. Ви спитали, що залишила мені війна. Вона сама залишилася у мені. Навіки! Я завжди живу, наче після війни. Шукаю її, мені її не достає! Я зламана людина! Ось, яке воно, життя, опалене війною!  

Коли я вийшов, то побачив тих учасників вистави. Вони поверталися своїми автівками, тільки тепер не військовими, а невеличкими, цивільними. Випивали і святкували перемогу.  

— Ми герої! — кричали вони, сміючись, і десь вдалині на небі спалахували нові феєрверки.  

Люди святкували перемогу, перемогу у війні, якої не знали.

| 57 | оценок нет 18:05 10.07.2019

Комментарии

Lyrnist22:15 22.07.2019
shinka22, спасибо, просветили. Щоб я без вас робил... Вы поняли, про _что_ я автору написал?
Shinka2220:57 22.07.2019
Дякую за цей ,твір дуже повчально.
Shinka2220:55 22.07.2019
lyrnist, это украинский язык, и нету плохого языка у каждой страны он свой.
Lyrnist15:06 13.07.2019
Не оцениваю не потому что язык непонятен или плох, але тому, що дуже якось ... газетно.

Книги автора

Цена жизни 18+
Автор: Alexandersamoilov
Новелла / Приключения Проза Психология Реализм
Когда на дорогу внезапно выходит человек... Когда выжимаешь тормоз со всех сил, но машина не реагирует так же быстро, как твой разум... Когда слышишь, как ударяется тело о бампер... Когда рядом ни ... (открыть аннотацию)души, а в голове ни одной мысли, кроме белого шума... Что ты будешь делать? Тут же сообщишь в полицию? Или поедешь дальше, чтобы не ломать свою жизнь и не портить будущее своей семьи? Алексей Воронцов выбрал второй вариант. Он скрылся с места преступления, вернулся домой и отмыл машину. Но собственную совесть отмыть не так просто. Отправляясь в больницу в попытке выяснить, что же случилось со сбитым пешеходом, Леша забывает о том, что есть вещи страшнее правосудия.
Теги: вина совесть месть убийство триллер
00:36 10.07.2019 | 5 / 5 (голосов: 2)

Месть в огне 18+
Автор: Alexandersamoilov
Новелла / Военная проза Проза Психология Реализм События
Как часто военные сталкиваются с посттравматическим стрессовым расстройством? Со службы в Афганистане Михаил Липницкий возвращается совсем другим человеком. Он уходит от жены, не является на встречу ... (открыть аннотацию) с сослуживцами, и никто не знает, куда тот пропал. Серёжа, его друг детства, пытается выяснить, что же случилось. Он знает, что довелось пережить его товарищу. Он единственный, кто догадывается, в чем кроется смысл последней записи в Мишином дневнике.
Теги: афганский синдром ПТСР война чувство вины военные
00:13 10.07.2019 | 5 / 5 (голосов: 1)

Метеориты
Автор: Alexandersamoilov
Рассказ / Приключения Проза Психология Фантастика Философия
2042 год. Недалекое будущее, в котором люди живут на разных планетах и на космических кораблях. Недавно окончивший учебу медбрат попадает в клинику «Иенифер», где ему поручают обход палат. В одной из ... (открыть аннотацию)таких палат с надписью «Неизлечимые болезни» в полном одиночестве лежит девушка Танэ, которой очень нравится книжка с изображением звезд на обложке. Звезд, которых вживую ей не увидеть. Однажды она просит медбрата найти продолжение ее любимого рассказа и почитать ей. Так завязывается знакомство, которое перерастает в последнее приключение для юной Танэ. «Разве стоит бояться того, что потухнешь, если ты, пусть и совсем недолго, но так красиво горишь?» — спрашивает она у нового друга.
Теги: космос будущее неизлечимая болезнь больница дружба
14:12 09.07.2019 | 5 / 5 (голосов: 3)

Цыган
Автор: Alexandersamoilov
Новелла / Приключения Проза Психология События
Что вы знаете о цыганских обычаях? Франция 1890 года. Молодому гитаристу предлагают сыграть на цыганской свадьбе. Музыкант соглашается и попадает в табор, где становится свидетелем не только заключен ... (открыть аннотацию)ия союза двух сердец, но и битвы за невесту. Жениху противостоит мужчина по имени Лекса, который всю жизнь был в таборе изгоем. Как говорится, в любом обществе есть «высшие» и «низшие». Можно ли перепрыгнуть через пропасть, пролегающую между ними?
Теги: цыгане изгой свадьба цыганский табор изгнание месть
13:54 09.07.2019 | 4.8 / 5 (голосов: 5)

Чудо
Автор: Alexandersamoilov
Рассказ / Мистика Проза Психология Сказка Сюрреализм Философия
Исхудалое лицо, белые, как скатерть, губы. Болезнь вот-вот заберет маленькую девочку по имени Роза на тот свет. Она никогда не играла с другими детьми, никогда не знала обычного детского веселья, в к ... (открыть аннотацию)отором так нуждалась. Но однажды, то ли во сне, то ли наяву, ей является бородатый мужчина в странной яркой одежде. Он называет себя Духом и показывает ей прошлое, настоящее и будущее для того, чтобы Роза с новыми силами вступила в самую важную схватку — схватку с болезнью и смертью, которые уже положили на нее свои лапы.
Теги: болезнь жизнь смерть сон никогда не сдавайся чудо
16:06 08.07.2019 | 5 / 5 (голосов: 1)

Две судьбы 18+
Автор: Alexandersamoilov
Повесть / Военная проза История Любовный роман Приключения Проза Психология
Говорят, что настоящей любви не страшны ни времена, ни расстояния, ни обстоятельства. Осеню 1914 года война сталкивает две отдельные человеческие жизни, заставляя сплестись их руки, сердца и судьбы. ... (открыть аннотацию) Он — молодой казак, начинающий познавать военное ремесло и жизненные реалии. Она — начинающая медсестра, которой приходится не только помогать опытным хирургам, но и быстрыми темпами учиться извлекать пули и зашивать раны. Очнувшись раненым на каталке, он видит свою спасительницу. Подавив свои страхи и взяв себя в руки, она спасает ему жизнь. Теперь их души всегда будут тянуться друг к другу, словно магниты. Однако война разлучает людей так же часто, как и сталкивает. Смогут ли влюбленные противостоять разделяющим их километрам и, самое главное, смерти?
Теги: война любовь солдат судьба любовь на расстоянии 1914
15:29 08.07.2019 | 5 / 5 (голосов: 1)

Новая машина 18+
Автор: Alexandersamoilov
Новелла / Проза Психология Другое
Алексей Андропов проснулся счастливым человеком. Вчера его надоедливая жена забрала сына и уехала в Минск. Будучи заядлым автолюбителем, теперь он сможет проводить с машиной столько времени, сколько ... (открыть аннотацию)сам того пожелает. Алексей спускается в гараж, чтобы на любимой «Ладе» отправиться на работу, но замечает, что его инструменты расставлены не как обычно. Да еще и какая-то кассета лежит на переднем сиденье, а дверца закрывается не с первого раза. Странности начинают складываться в единый пазл, когда мужчина включает загадочную кассету. К чему может привести обида и ревность? Какой прощальный подарок оставила Андропову сварливая жена?..
Теги: измена месть машина авария автолюбитель семья
13:21 08.07.2019 | 5 / 5 (голосов: 2)

Авторские права на произведения принадлежат авторам и охраняются законом. Перепечатка произведений возможна только с согласия его автора, к которому вы можете обратиться на его авторской странице.

YaPishu.net 2019