На Едем

Години час — на роздоріжжі.  

Колись я йшов,  

Як гість ― навспíх.  

Бродили в сумнівах моїх  

Добро і зло, неначе дріжжі:  

І падав я і піднімався.  

Ставав на ноги. Знову йшов.  

Життя моє — довжезний шов.  

В мені він з болю започався.  

Як плід породження Ідеї,  

Ідейно зрію день за днем.  

Свою дорогу на Едем  

Невдовзі, виведу із неї.  

Я за означене ― горою!  

Я за терпіння. За літá.  

Аби давалась доброта,  

Аби лишався слід за мною.