ВІН

Шляхи і дороги, Величним Перстом,  

Незрячим, глухим, усім сповненим втоми,  

Вказав Він на Світ не уражений злом.  

Ступили. Прозріли. Умножили храми:  

Дві тисячі літ йдеться Шляхом-доріг.  

І нас, там вгорі, Той що Вищий над нами  

Невпинно, незмінно тримав і беріг.  

І краю – дістались! Зворотно. По віку.  

Не здатні ми Вірою стримати раж,  

Своїм переймáнням, не маючи ліку,  

Ганьба нам!.. І кара!.. І гибелі тяж!..