Крапкою надл "І"

Пройшла  

Рясними крапками над ( і )  

І знову пишуть вила по воді,  

Яка була водою ще до Ноя.  

Сама — жива вагою неоліту  

Сьогодні, теж  

Тримає "дольовý",  

Свою щоденщину живу...  

Живу і я, як, плин, як літо;  

Як всякий вій,  

Долаючи свій Путь,  

Куди і як, міркую, повернуть?  

Над ( і ), поки-що,  

Крапку не пробито.  

Міркую, щоб було  

Куди не впасти.  

Про все таке…  

Не вигадане — “ПРО”.  

Чого і домагається нутрó,  

А жаба давить —  

Душу обікрасти.