Дивлюся. Дива – анітрохи.
Земля зубожена: навкíл,
За тьмою-тьмущою могил,
На ній — позначення епохи.
І я на ній — землі подóба.
Який засів, такий і плід.
Колись любив її мій дід
І я любитиму... до гроба.
Себе не вибрешу на слові:
І днини навіть не мине,
Як і взаємністю — менé...
Землі — не мислю без любові.
Авторские права на произведения принадлежат авторам и охраняются законом. Перепечатка произведений возможна только с согласия его автора, к которому вы можете обратиться на его авторской странице.