Сірі очі

Сірі очі, мов ранок туманний...  

Таємничі як гори далекі...  

Колір мармуру їм притаманний,  

Віддзеркалюють море і скелі...  

В них небесна й земна таємниця,  

Між мусонами й легкими бризами...  

Лише погляд... І ти у вʼязниці,  

Зачаровують кольором, рисами…  

У їх відблиску — пил діамантів,  

Сірі очі — немов би сузірʼя...  

Вони значно гарніше смарагдів,  

Бо їх кредо – безмежне свавілля,  

В них є простір між світлом і тінню,  

Сірі очі —  портали душі,  

В них вічності й миті мʼяке шепотіння,  

Вони як печера : величні, красиві, міцні...