Лобо

Якщо ви читали розповідь "Жага до Життя" автора Джека Лондона, то напевно згадайте і те, чому людина вбила вовка.  

Сама назва дає чітку відповідь.  

Але в оповіданні "Лобо" автора Ернеста Сетон – Томпсона ми можемо побачити інший бік вовків.  

Джек Лондон описує вовка як голодної та виснаженої тварини.  

Ернест Сетон – Томпсон навпаки показує вовків сильних і вірних одне одному тварин.  

До певного часу.  

У кожній зграї є свій ватажок.  

Якщо ти сильний і розумний, тебе поважатимуть.  

Але як тільки ти покажеш свою слабкість, не озираючись просто зрадять і перейдуть до іншого ватажка.  

Емоції тут ні до чого.  

Почуття заборонено показувати.  

Автор дуже цікаво показує взаємини між людиною та вовком.  

Вони схожі.  

Лідери зі своїми слабкостями.  

Переможені, але не переможці.  

І один із них виживе.  

Людина знаходить слабкість у Вовка.  

Кохання.  

До вовчиці.  

І вбиває.  

Тому що хотів урятувати собі подібних.  

Людей.  

Нічим не винних.  

Вовк Лобо вмів кохати.  

Він був захисником.  

Так само як і людина.  

Ми всі вміємо кохати.  

Захищати.  

Виправдовувати.  

Своїх коханих та друзів.  

Але ми не можемо бути до кінця впевненими, що нас також любитимуть і захищатимуть.  

Виправдовувати.  

Також віддано.  

Єдине, що у нас є, це наше бажання віддавати Любов.  

Самовіддано.  

Приручити нікого не можна.  

Ми ж усі вільні.  

Що люди, що тварини.  

І наша Свобода полягає у постійному бажанні любити.  

Психологічно автор добре описав переживання людини та вовка.  

Він розкрив Любов з боку людини до людей, і показав вовка тим, хто любить по відношенню до своєї вовчиці і своїх вовченят.  

До своєї зграї.  

Джек Лондон розкрив Спрагу жити у протистоянні людини та вовка.  

Людині потрібна мотивація.  

Навіщо їй треба жити і любити?  

Жити щоб любити.  

Любити щоб жити.  

Хороші та гідні обидва автори.  

Рекомендую прочитати.  

Дякую за виявлену увагу до мого світогляду.