Мить

Не відкладай життя на потім і колись  

Живи сьогодні, саме в цю хвилину!  

І в своїм серці щиро помолись,  

За тиху, мирну, не лиху годину.  

Обставини нас знову підловили:  

І ми минулим більше не живем,  

І скільки б ми про це не говорили,  

Того, що було — ми не повернем.  

Не думай ти про те, що тільки буде!  

Майбутнє ледве можна нам зловить.  

Нехай навколо тебе будуть люди,  

З якими можно розділити саме мить.  

Вона не вічна. Раз! І мов не було.  

А післясмак залишиться в тобі.  

Ось так і «зараз» поросло в «минуле»  

І як ти пояснишь оце собі?