Місячне Та Сонячне

Місячне Та Сонячне  

На столі стоїть кава, по-польські – і Я, напівроздягнений, сиджу за ним і думаю. Думаю перед розкритим ноутбуком, думаю перед інтернетом.  

Завмерла відкрита сторінка твіттеру, думки позавмирали.  

Місячні мотиви Бурзуму лунають сонячного червневого ранку, спекотного, новітнього, із запахом пилу з цієї темно-червоной скатертини. Кава в чужій чашці, з якої мені цікаво відпити.  

За останні місяці, відпивати приходиться не тільки з цієї чашки, але й з чаш власного пошуку… розгубленості, буття, психічного балансу, волі до добра, інше.  

Напевно тому мене так тривожить та вмазує в рівнину цього сонячного дня травня – бо 23-тє число.  

н-ський район, 23 травня: Я виїхав з дому на роботу в школу – щоби взяти і виїхати куди-подалі, може в Суми, може Київ, із Сум. Й отримав своє.  

Четвер-Субота.  

Але, зараз вже червень, Я легко-роздягнений, п’ю заварну каву в, фактично гостинах. Грає музика в навушниках. Грає пил в променях. Із речей – тільки постільне, кава, вихідне та домашнє вбрання. Це і все.  

23 травня пост 2013-го.  

Тепер ясно, чому мені планувалася поїздка саме з цього числа: тому що понеділок, тому що – в Суми, тому що розібраний, засмучений, спротивлений.  

Певна доленосність відчувається в цих віяннях – планах поїздки, її фактичності. Але таке буває. Все треба провіряти – прожити.  

Загадані 6-им чуттям числа більше справджуються, аніж напливи з прихоті.  

Вечір 23-го. Суми. Відчуття холоду бадьорить, відчуття важливості цих 7 днів – майорить і витає.  

Краще так, аніж когнітивний дисонанс.  

2022-05-23